Найкращі французькі комедії: топ смішних фільмів для гарного настрою.

Гумор французів вже давно його прославив. Адже найсмішніші французькі комедії можуть бути й доволі старими, й новинками. Також комедії французькі завжди мають оригінальний сюжет. Це загалом стосується фільмів Франції.

Також кращі французькі комедії часто піднімають важливі теми. Це тільки здається, що найкращі французькі комедії про прості речі. Насправді в топ французьких комедій входять стрічки з досить глибоким сенсом. 

Французькі комедії

Французьке кіно завжди славилося своєю витонченістю, глибиною та особливим стилем. Але саме комедії — це жанр, у якому Франція давно здобула світове визнання. Французький гумор відрізняється своєю делікатністю, дотепністю та здатністю смішити, не вдаючись до вульгарності. Це гумор ситуацій, характерів і несподіваних сюжетних поворотів, які змушують глядача сміятися щиро й від душі. Французькі комедії — це справжнє мистецтво бачити смішне у буденному, незграбному, людському. Саме тому французькі комедії топ такий цікавий. 

Цей жанр у французькому кінематографі постійно оновлюється, пропонуючи нові ідеї, талановитих акторів та оригінальні сюжети. У нашій добірці зібрано найкращі стрічки, які стали вже класикою або набули популярності останніми роками. Вони різні за стилем — від ліричних комедій до кримінальних пародій — але всі вони дарують гарний настрій і залишають після себе тепле враження.

Французькі комедії — це цілий культурний пласт. Їхній гумор витканий з інтелектуальних діалогів, несподіваних ситуацій та сатири на соціальні явища. У цих фільмах часто немає гіперболізованого клоунади, як у багатьох американських стрічках. Замість цього — життєвість, людяність і щирість.

Серед французьких комедій є і ті, що стали символами національного кіно: "Іграшка", "Папаша", "Шалене весілля", "1+1". Але й нові стрічки не поступаються за якістю — вони часто поєднують у собі драму, пригоди, а іноді й детектив. Це кіно, яке змушує не лише сміятися, а й співпереживати героям, замислюватися, впізнавати себе у персонажах. Саме тому французькі комедії залишаються актуальними та улюбленими у багатьох країнах світу.

Лашкаво просимо (Bienvenue chez les Ch’tis), 2008

Цей фільм — справжній скарб французького гумору, що зумів підкорити серця глядачів далеко за межами Франції. Історія розгортається навколо працівника пошти, який через службове покарання змушений переїхати з теплого Півдня Франції на північ — у місцевість Шті. У його уяві це — край холоду, дощу та депресії. Але насправді виявляється, що мешканці півночі — привітні, теплі та веселі люди.

Фільм вирізняється тонким соціальним підтекстом — про стереотипи, які ми маємо одне про одного, та як вони руйнуються на практиці. Крім цього, стрічка сповнена кумедних ситуацій, мовних непорозумінь (діалект шті — справжня перлина!) і щирого тепла. Це ідеальний приклад комедії, яка одночасно і смішна, і добра, і актуальна. Не дарма "Лашкаво просимо" став одним з найкасовіших фільмів у французькій історії.

Таксі (Taxi), 1998

Легендарна стрічка Люка Бессона, яка поєднує шалений драйв, гумор та екшн. "Таксі" — це історія талановитого водія-шумахера Даніеля, який мріє стати гонщиком, але тим часом підробляє таксистом у Марселі. Його життя змінюється, коли він потрапляє в поле зору поліції та вимушений співпрацювати з невпевненим у собі інспектором. Разом вони розкривають справу німецьких грабіжників банків, ганяючи вулицями міста на знаменитому білому "Пежо".

Фільм славиться своїми захоплюючими погонями, веселими діалогами та незабутнім дуетом головних героїв. Але за всією швидкістю — щира комедія про дружбу, амбіції та здатність змінюватися. "Таксі" дав життя ще кільком продовженням, які також отримали популярність, але саме перша частина вважається класикою.

Вечеря з недоумком (Le dîner de cons), 1998

Французький шедевр театральної комедії, знятий на основі п'єси Франсіса Вебера. Ідея фільму — проста, але геніальна: група багатіїв щотижня організовує «вечері дурнів», де кожен має привести з собою якомога смішнішого гостя, не розкриваючи справжню мету вечора. Одного разу один із «розумників» запрошує податкового інспектора Франсуа Піньйона — добродушного, але дуже незграбного чоловіка. Та події розгортаються так, що саме «дурник» виявляється більш людяним і розумним, ніж усі організатори.

Цей фільм — влучна сатира на снобізм, егоїзм і лицемірство. Його гумор ґрунтується не на карикатурності персонажів, а на глибокій грі акторів і тонкому сценарії. Після перегляду залишаються не лише посмішки, а й бажання переглянути власне ставлення до інших.

План звільнення (En liberté!), 2018

Одна з найсвіжіших і найоригінальніших комедій останніх років. Головна героїня — молода жінка-поліцейська, яка після смерті чоловіка дізнається, що той зовсім не був героєм, як усі думали. Навпаки — він підставив невинного чоловіка, якого тепер звільняють після багаторічного ув'язнення. Відчуваючи провину, вона намагається допомогти йому повернутися до нормального життя. Але звільнений "жертва" — не зовсім психічно стабільний, що й призводить до цілого ланцюга абсурдних, кумедних і небезпечних ситуацій.

Фільм поєднує елементи кримінального трилера з романтичною комедією, додаючи до цього справжнє безумство — у хорошому сенсі. Акторська гра та постановка викликають порівняння з найкращими роботами братів Коен. Це нестандартна, шалена, але водночас тепла історія, яка точно не залишить байдужими.

Васабі (Wasabi), 2001

Комедійний бойовик з Жаном Рено в головній ролі, у якому Франція зустрічається з Японією — і ця зустріч вибухає феєрверком сміху та дій. Рено грає поліцейського-брутала, який дізнається, що у нього є дочка-підліток у Японії. Приїхавши туди на похорон колишньої коханої, він опиняється в центрі кримінальної історії, пов'язаної з японською мафією. А його дочка виявляється не такою вже й слухняною.

Це стрічка про культурний шок, сімейні зв'язки та любов, яка не зникає навіть після багатьох років. Юмор "Васабі" ґрунтується на контрастах — між Європою і Азією, батьком і донькою, жорстким копом і яскравим токійським світом. При цьому фільм не втрачає емоційної глибини. Жан Рено, як завжди, неперевершений, а гра його юної "доньки" додає шарму й теплоти.

Цей незручний момент (Un moment d’égarement) 2015

Цей фільм — ремейк однойменної стрічки 1977 року, який майстерно поєднує елементи драми й комедії. Сюжет обертається довкола двох найкращих друзів, які вирушають у відпустку на Корсику разом зі своїми доньками. Та безтурботний відпочинок перетворюється на низку комічних і незручних ситуацій, коли один із чоловіків — у виконанні Венсана Касселя — заводить роман із донькою свого товариша.

Фільм майстерно грає на контрастах поколінь і показує, як моральні межі стираються у вирі емоцій. Комедійна напруга виникає з розриву між тим, що герої говорять і що насправді відчувають. Це не типова легка комедія, але її іронія, саркастичні діалоги та яскраві характери залишають приємне враження й викликають щирий сміх. Незважаючи на пікантну тему, режисеру вдається не перетнути межу вульгарності, зберігаючи стильну та іронічну манеру оповіді.

Помінятися місцями (Mon inconnue) 2019

Це один із найсвіжіших прикладів французької романтичної комедії з нотками фантастики. Головний герой, Рафаель, — успішний письменник, що одного ранку прокидається в альтернативній реальності, де він — звичайний учитель, а його дружина, з якою він розлучився в «реальному» житті, — знаменита піаністка.

Фільм розгортається як легка комедія з елементами фентезі, але з глибоким підтекстом: про вибір, кохання, шанси, які ми не цінуємо, та стосунки, які потребують турботи. Режисура Хьюго Желенна додає витонченості, а актори Франсуа Сівіль і Жозефін Жапі дарують своїм персонажам живі емоції й щиру хімію.

"Помінятися місцями" — це більше, ніж просто комедія. Це фільм-роздум про те, як ми з роками втрачаємо романтику в щоденності й чому варто вчасно цінувати те, що маємо. Сюжет спонукає замислитися, але водночас несе легкість, гумор і надію, як і належить добрій французькій комедії.

Митниця дає добро (Rien à déclarer) 2010

Цей фільм — яскравий приклад французького гумору в дусі "Лашкаво просимо". Дія розгортається у 1993 році, коли Європейський Союз скасовує митні пункти. Це викликає хвилю незадоволення серед прикордонників. Головними героями стають бельгійський митник, який ненавидить французів, та його французький "ворог", якого переводять до спільного патрулювання.

У головних ролях — Дені Бун та Бенуа Пульворд. Їхній комічний дует просто вибухає на екрані. Постійні сварки, мовні непорозуміння, національні стереотипи — усе це подано з добродушним сарказмом.

"Митниця дає добро" — це не просто комедія положень, а тонке висміювання бюрократії, ксенофобії й абсурдності кордонів. Автори демонструють, що попри всі розбіжності, дружба й співпраця завжди знаходять свій шлях, навіть якщо для цього доводиться кілька разів зламати машину на шосе.

Коханець напрокат (20 ans d’écart) 2013

Цей фільм — справжній вибух стилю, шарму й комедійного таланту. Головна героїня — 38-річна редакторка модного глянцю, яка для просування кар'єри вирішує створити образ «сучасної, вільної жінки» й починає грати роль дівчини, що зустрічається з хлопцем, молодшим за неї на 20 років.

У центрі сюжету — комічні ситуації, пов’язані з віковими стереотипами, упередженнями й офісною політикою. Акторський дует Віржіні Ефіра та П’єра Ніне заряджає енергією й життєвістю, перетворюючи навіть прості сцени на яскраві й незабутні.

"Коханець напрокат" — це не тільки історія про любов, що не має віку, але й чудове дзеркало сучасного суспільства, в якому зовнішній образ часто важливіший за справжні емоції. Комедія змушує посміхатися, співпереживати та радіти тому, що щастя іноді приходить звідти, звідки його найменше чекаєш.

Закохайся в мене, якщо наважишся (Jeux d’enfants) 2003

Ця стрічка — справжній французький шедевр із фірмовою гірко-солодкою ноткою. У центрі — двоє друзів дитинства, Софи та Жюльєн, які грають у гру «Слабо?». Гра переходить межі розваги й стає ланцюгом викликів, які супроводжують усе їхнє життя, перетворюючи навіть почуття в елемент змагання.

Фільм сповнений алегорій, іронії та щемливої краси. Замість звичних сюжетних ходів глядача чекає емоційний гойдалка — від сміху до суму. Усе це супроводжується незабутнім саундтреком (зокрема легендарною "La vie en rose"), яскравою операторською роботою й чудовою акторською грою Маріон Котійяр та Гійома Кане.

"Закохайся в мене, якщо наважишся" — це більше, ніж романтична комедія. Це поезія на екрані, яка змушує замислитись, наскільки далеко ми готові зайти в ім’я кохання — і чи завжди варто грати у ті самі ігри, які почалися ще в дитинстві. Комічні моменти в фільмі не надмірні, але завжди влучні й глибокі, а загальна атмосфера змушує повертатися до цієї історії знову і знову.